Лісан - Поролон

Свечку можно загасить
Свечку можно загасить, а я светит ему
Хоч, хоч вітер, хоч дощі, хоч густий туман
І не зміниться мій стан
Скільки хоче, стільки й буде
Жить і мене не розрядить
Горить, горить, горить
Я не горю, я горю, горю
Я світло в темряві запалюю
І вистачатиме вогню, вогню
Нас гасне, поки не дозволю
Всередині себе знесити можу тільки я
Коли лід стає водою, я залишуся твердою
Я стоятиму, я знатиму, хто я
Хай на серце тече я
Сонце катиться за обрі, я горю, горю
Я світло темряві запалюю
І вистачатиме вогню, вогню
Не згасне, поки не дозволю
Всередині себе згасити можу тільки я
Ти не почуватимешся з ним, як за стіною, він як порогом
Ти не зможеш довго прикидатись крижаною, бо тобі вогонь
Нічого нікому не податиме з неба
Та тільки ти знаєш, що по-справжньому
Треба не солодко буде, та не треба боятись
Зуби потрібні, щоб ними кусатись
Я не горюю, я горю, горю
Я світло в темряві запалюю
І вистачатиме вогню, вогню
Не згасне, поки не дозволю
Я не горюю, я горю, горю
Я світло в темряві запалюю
І вистачатиме вогню, вогню
Нас гаснуть, поки не дозволю
Всередині себе згасити можу тільки я