Український Folk-Pop - Пляшка Самогону

Зайшла до нього вечорі, додому не спішила.
На кухні пахло яблуком, надворі вже темніло.
На стіл поставив закуску, дістав своє міцне.
Хотіла тільки спробувать, та потягло мене.
Холодне скло запітніло, вогонь пішов по тілу.
Ще першу не допила, а вже порозовіла.
Думала одну і досить, та вечір молодий, а він іще одну дістав холодну, як не крути.
Пляшка самогону. Поставив раком.
Я ще не бачила, щоб ставили отак.
Пляшка самогону. Пішла гуляти хата.
Впала шишка, довелося піднімати.
Пляшка самогону. Гаряче по судинах.
Ще трохи і забуду, по що я сюди ходила.
Трималася до ночі, та сили вже не ті, а він іще одну сховав десь у куті.
Від музики гарячої пішла я на подвір'я, а він за мною слідом, неначе просто так.
На лавці стало тісно, посунулася ближче, а далі якось вийшло, що сіли ми не так.
Над головою сосна, під нею ніч без края.
І раптом щось велике упало поміж нас.
Підняла ту шишку в долоні покрутила.
Таку велику бачу, напевно, перший раз.
Хотіла покласти, та випала із рук, нагнулась ще разочок, а він вже тут як тут.
Що сталося там далі не бачила й сова.
Лиш шишка закотилась невідомо вже куди.
Повітря стало теплим, а ніч іще темніша.
Хотіла трохи далі, він потягнув назад.
Я думала, що досить, та захотілось більше, бо як уже почалося, який там вже назад.
Трималась обережно, щоб з рук не вислизало, бо шкода серед ночі хороше розливать.
А скільки там лишилось, уже не рахувало.
Коли пішло по колу, навіщо рахувать?
Пляшка самогону. Поставив раком.
Я ще не бачила, щоб ставили отак.
Пляшка самогону. Пішла гуляти хата.
Впала шишка, довелося піднімати.
Пляшка самогону. Гаряче по судинах.
Ще трохи і забуду, по що я сюди ходила.
Трималася до ночі, та сили вже не ті, а він іще одну сховав десь у куті.