Кошик Добра - Не Зламалас

Я легкої дороги не просила
Із долею торги я не вела
Я кожну мить по-своєму любила
І крізь негоди впевнено ішла
Не дозволяла
Я душі втомитись
Все починала з чистого листа
Я знала, можна знову народитись
Хоч розуміла
Доля непроста
Я не зламалась, чуєш, долені
Як крізь вогонь йшла, та не згоріла
Хоч так багато втратила
В житті
Та навіть біль мене не підкорила
Я пам'ятаю всі свої дороги
Де поруч були радість і печаль
Були на них і втрати, і тривоги
І сльози на обличчі мов
Збирала щастя ніби намистини [спів
І берегла немов свій оберіг
Вплітала вдолю сонячні хвилини
Щоб не розвіяв їх життєвий біг
Я не зламалась, чуєш долені
Як крізь вогонь ішла
Та не згоріла
Хоч так багато втратила в житті
Та навіть біль мене
Не підкорила
Роки летіли
Ніби журавлі
І кожен з них чомусь мене навчав
Що треба берегти в собі вогні
І цінувати все, що
Бог послав
Тепер я знаю
Треба поспішати
Любити тих, хто поруч.
У житті, у житті
Уті, бо час не буде довго нас чекати
Щоб не залишитись
Назавжди в самоті
Яку долю
Бог мені послав
Таку я і прожила
Не все було легко, не все було так, як хотілося
Були сльози, були втрати, були дні
Коли, здавалося, більше не зможу
Але я змогла
Я вистояла
І сьогодні дивлюся на своє життя та думаю
Можливо, я багато чого зробила не так
Але я жила по-справжньому
І ні про що не шкодую