Jamala Onuka - Людина

Є місця,
де не співають птиці.
Де жахи,
які щойно не сниться.
Хочу їх не бачити,
не чути і не знати.
Маю віднайти себе
та ще й тобі сказати.
Кожен раз
я наче вже без сил. Не бачу жодної наді, хто б пояснив,
чому люди
здатні на таке. Хочу це не бачити, не чути і не знати.
Але маю далі йти,
бо то є мій бій.
Я людина,
не герой. Це достатньо бути собою.
Я людина,
не герой. Це достатньо бути собою.
Вітаю!
Вітаю! Навіть коли болить
і навіть там, где руки опустились.
Опустились. Я підіймаю їх високо та іду наперед.
Наперед. Тримаючи свій стрій.
Та я маю жити з цим,
бо то є мій бій.
Я людина,
не герой. Це достатньо бути собою.
Я людина,
не герой. Це достатньо бути собою.
Я людина,
не герой. Це достатньо бути собою.
Я людина,
не герой. Це достатньо просто бути собою.
I'm just a human,
not a hero.
But a container.
But a survivor. Just a human.
I'm just a human,
not a hero. I'm just a human, not a hero.
Я людина, не герой. Це достатньо просто бути собою.
Я людина, не герой. Це
достатньо просто бути собою. Бути собою.
Бути собою.