Kola - Тримаєш Мене

Коли не лишилось нічого, я простираю руки до Бога.
Прошу, подаруй мені ріки тепла, бо я геть не відчуваю нічого.
Коли не лишилось нікого, ти лишаєшся зі мною.
І там, де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме, я так хотіла загубити остаточно себе.
А ти тримаєш мене, тримаєш мене,
мене.
І там, де люди, люди, люди без сердець поєм зла, я серед них блукала, вриваючи життя своє.
А ти тримаєш мене, тримаєш мене, мене.
Та не обманюй же себе, не обманюй ти себе, не обманюй хоч себе.
Скажи все так, як є. Кричав той голос уночі десь з глибини душі моєї, говорив: "Прошу, не мовчи!"
Візьми і просто всіх пробач. Благаю, всіх пробач.
Достатньо вже, не дай. Цей голос наче той шукач, всередині роздира,
шукаючи мого мого серця.
І там, де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме, я так хотіла загубити остаточно себе.
А ти тримаєш мене, тримаєш мене, мене.
І там, де вітер, вітер, вітер, вітер сильно дме, я так хотіла загубити остаточно себе.
А ти тримаєш мене, тримаєш мене, мене.
І там, де люди, люди, люди без сердець поєм зла, я серед них блукала, вриваючи життя своє.
А ти тримаєш мене, тримаєш мене, мене.
А ти тримаєш мене, тримаєш
мене. І от запанував спокій навколо.
Сміються діти довкола. Із теплих країв багато птахів повернулись додому, де я по траві босонога несу в собі
життя.