VANO digital studio - ДІМ

Він далеко, та він у мені.
У кожнім сні, у кожній тиші стільки
Доріг, стільки нових днів.
Та той вогонь усе ще ближчий.
Я заплющу очі — там
Теплий двір і знайомий храм, де калина
Цвіте, там моє коріння.
Я не загубилась, я в серці своїм.
Я пам’ятаю дім, я пам’ятаю світло.
Подекуди воно мені.
Я пам’ятаю дім, я пам’ятаю небо.
З цим теплом я живу щодня.
Міста змінюють мої зліти,
Люди, голоси і мости.
Та в долонях моєї душі корінь землі,
Мамині сни.
Скільки років між мною й тим,
Де я була — простою й живу,
Я повернусь,
Хоча б у сні,
Бо мій дім завжди зі мною.
Я пам’ятаю дім, я пам’ятаю світло,
Де би мене не була — воно мені.
Я пам’ятаю дім, я пам’ятаю небо,
З цим теплом я живу щодня.
Я пам’ятаю,
Я живу,
Мені.