Fartovyy - Пʼяний у тумані

А нам би радість — це життя,
Як у небо далеко високо летіти,
Без зайвих проблем, без печалі любити
І кожну хвилину в серці берегти.
Запиваючі бокали, тихо грає,
Майстру душу свою розкриває,
А нічховала десь у небеса,
Таємниці свої забрала вона.
П’яний у тумані загубився знов,
Шукаю між зірками нашу любов,
А може я колись змінюсь — не знаю сам.
Та все одно до тебе серце рветься там.
М’який у тумані серед сотень,
Кохання відлітало непомітно від нас,
І лишилась в серці холодна пустота.
Деколи жила моя весна золота.
Що сковала ніч у свої небеса?
Чому погасли наші голоси і слова?
Чому кохання наче відлетіло вдаль
І залишило тільки спогадів печаль?
А маєстру раєструть знов нагадують мені
Про втрачену любов.
Сапераві гірчикмо в останній точ за те,
Що між нами не склалося всерйоз.
П’яний у тумані загубився знов,
Шукаю між зірками нашу любов,
А може я колись змінюсь — не знаю сам.
Та все одно до тебе серце рветься там.
П’яний у тумані серед сотень,
Кохання відлітало непомітно від нас,
І лишилась в серці холодна пустота.
Деколи жила моя весна золота.
А нам би радість — це життя прожити:
Як не було леки високо летіти,
Без зайвих проблем, без печалі любити,
Та доля вирішила все змінити.